Рейд на випередження

Усім відомо, що ліси – то легені нашої планети, вони мають неоціненне екологічне значення. Ліси забезпечують киснем планету, беруть участь у формуванні клімату. Вони є середовищем існування безлічі рослин і тварин, забезпечують їжу і здоров’я людей, допомагають зберегти родючість грунтів і ландшафти.
Та з кожним роком все гостріше постає проблема шкоди, яку лісу наносять люди. Засмічення, вирубка, а ще й того гірше, коли через недбалість людей згорають величезні території насаджень. Лісничі і всі працівники лісництв безупинно намагаються стежити за порядком. Але вони також люди, і, хоча це їхня робота, все ж не можуть знаходитися біля всіх відпочиваючих і дивитися за ними. Пожежники теж постійно тримають руку на пульсі, готові вирушити на допомогу у будь-яку мить. Але нам знову потрібно задуматись, чого варта наша необережність? А чи не докорятиме сумління через те, що ми не тільки додаємо роботи лісничим, пожежникам, а й створюємо проблему для суспільства, наносимо шкоду лісу? У більшості випадків люди думають: «Та ми обережно! Нічого не трапиться! Ми знаємо як це робити! Ми ж обкладемо вогонь камінням, і вода у нас є, встигнемо раптом що загасити!» А в результаті нічого хорошого не виходить. Самовпевненість приносить із собою небезпеку для всіх оточуючих.
Задля уникнення небезпечних ситуацій проводиться ряд заходів. Як  працівники лісництва, так і пожежники розміщують інформацію у ЗМІ, проводять роз’яснювальну роботу та повідомляють населенню про можливі загрози, проводять рейди. Згідно із постановою, інспекторам пожежної служби потрібно проводити не менше двох рейдів на тиждень спільно із представниками місцевих органів влади, Національної поліції, Держлісагентства, ЗМІ, разом із ініціативними групами та волонтерами. Патрулювання проводиться у найбільш небезпечних у пожежному відношенні лісових та торф’яних ділянках.
На одному із рейдів побувала і «ЖЛ». Перед виїздом ми поспілкувалися із провідним інженером охорони і захисту лісу Миколою Мельниченко. Він розповів, що у них рейди відбуваються 4-5 разів на тиждень, станом на 1 серпня 2017-го уже проведено 76. У результаті затримано та покарано 15 порушників, кожен із яких сплатив штраф у розмірі 1275 гривень (для порівняння: мінімальна сума штрафу – 85 гривень). Було виявлено та усунено 6 пожеж,  спричинених розпаленими  багаттями у лісових масивах. Для інформування населення про небезпеку опубліковано 7 матеріалів у друкованих виданнях, проведено 14 виступів по радіо, прочитано 34 лекції. Також Микола Михайлович наголосив, що на час вогненебезпечного періоду перекрили 61 позапланову дорогу, створено 97 км  мінералізованих смуг, догляд за смугами складає 571 кілометр. Виставлено 56 наглядних агітацій: 53 аншлаги, 3 бігборди. Та попри все інформування, люди так і не розуміють, що розпалювати багаття в лісі дуже небезпечно. Наразі – п’ятий клас небезпеки, і через засуху навіть один непогашений сірник може спричинити велику біду. Крім порушення вимог пожежної безпеки у лісах, особливу увагу працівники лісництва приділяють незаконному використанню земель державного лісового фонду, незаконній вирубці, пошкодженню та знищенню лісових культур і молодняка, підросту в лісах, засміченню лісів побутовими відходами. За це передбачена адміністративна відповідальність.
Микола Мельниченко разом із головним інспектором Лебединського районного сектору УДСНС України у Сумській області Віталієм Тоцьким обговорили план маршруту рейду. Для кращого ефекту вони вирішили об’їхати декілька сільських рад, повідомити та вручити сільським головам буклети із заходами застереження. Очільники сільрад, у свою чергу, повинні надати необхідну інформацію всім депутатам, а ті – повідомити населенню. Головний лісничий ДП «Лебединський лісгосп» Іван Гурін радо підтримав таку ідею. Кожна особа, яка отримає інформацію про пожежі у лісових масивах, повинна розписатися у спеціальному обліковому журналі. На виїзд відправилася спеціальна група у складі інженера охорони і захисту лісу II категорії Олександра Логвіна, майстра лісу Сергія Сіробаби, провідного інженера охорони і захисту лісу Миколи Мельниченка, головного пожежного інспектора Віталія Тоцького.
Представники Будильської, Боровенківської, Московськобобрицької сільських рад уважно вислухали необхідну інформацію та пообіцяли, що обов’язково проведуть відповідну роботу із населенням. Також група побувала у Боровеньківському і Бішкінському лісництвах, де лісничі та їхні помічники розповіли про стан на їхній території. Ще одне місце, яке відвідала патрульна група – урвище Зміїне, де оцінили ситуацію небезпеки, через те, що там постійно збирається люд.
Крім того, так звані «патрульні» особливо активні на вихідних та на свята, бо ж саме тоді відпочивальники постійно розпалюють багаття, незалежно від того чи просто на пікнік, чи по гриби, чи до водойми виїхали відпочити. Дорогою, до речі, через кожних декілька десятків метрів розміщені аншлаги, бігборди, мінералізовані смуги та видно перекриття позапланових доріг.
Також Микола Мельниченко і Віталій Тоцький розповіли про групи реагування під час непередбачуваної ситуації, про те, що порушення вимог поженої безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних прожиткових мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від  п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цікаво було дізнатися і про наявні у лісників нових технологій – камери нагляду. На територіях Боровенківського і Лебединського лісництв розташовані камери на висоті 45 і 50 метрів, котрі обертаються навколо своєї осі, охоплюючи територію приблизно 30-35 км. З їх допомогою спеціалістам легше контролювати ситуацію та, в разі небезпеки, швидко зреагувати, відслідковуючи квадрат, звідки йде дим.
Ось таким інформативним видався наш спільний із лісівниками рейд. Хтось може подумати: ото райська робота – їзди собі лісом, насолоджуйся природою та подекуди «лякай» тих, хто «ніби» порушує правила. Однак, саме такі «розумники» й перетворюють райську роботу у пекельну (часом – у прямому сенсі) проблему для всього суспільства.
Позгляньте, лишень, скільки вже проведено заходів застереження. А чи дослухались ви до них?
  
Катерина ШЕСТАК
“Життя Лебединщини”