Що потрібно знати під час використання лісової продукції?

Аварія на Чорнобильській АЕС кардинально змінила життя людей, домівки яких опинилися в зоні радіоактивного забруднення. Особливо ці обставини стосуються тих, хто мешкає поблизу лісу. Неможна нехтувати фактом, що саме за рахунок вживання в їжу «дарів лісу» місцеве населення може отримувати до 80 % дози додаткового внутрішнього опромінення 137Cs, який на даний час є основним дозоутворюючим радіонуклідом. Але наш український стіл неможливо уявити без використання страв із дикорослих ягід та, особливо, грибів. Що ж потрібно знати, щоб уникнути додаткового опромінення?

Практично відразу після сумнозвісних подій у Чорнобилі на базі Поліського філіалу УкрНДЛІГА створена лабораторія радіології та почалися моніторингові дослідження особливостей міграції радіонуклідів у лісових екосистемах. За результатами багаторічних досліджень науковців філіалу можна сформувати певні узагальнення та рекомендації для населення, що використовує у побуті лісову продукцію.

У зв’язку з тим, що основна частина 137Cs у лісах на даний час знаходиться у лісовій підстилці і верхньому 10-12 см шарі ґрунту, лікарські рослини, гриби, ягоди додатково забруднюються радіонуклідом внаслідок прилипання частинок підстилки, моху і ґрунту. Тому загальною рекомендацією для вживання всіх без виключення видів продукції є очищення від прилиплих частинок та промивання у проточній воді. При висушуванні ягід та грибів їх об’єм значно зменшується, а вміст радіонукліду залишається таким самим. Тому слід пам’ятати, що у сушених ягодах та грибах у порівнянні із свіжими перевищення концентрації радіонукліду може сягати 8-14 разів! 

Щоб убезпечити себе і свою сім’ю, не варто купувати ягоди і гриби на стихійних ринках, біля доріг, а тільки в місцях організованої торгівлі. І обов’язково попросіть у продавців документ, що підтверджує радіаційну безпеку лісових подарунків. 

Заготівля лісових ягід. За здатністю накопичувати 137Cs ягоди можна розділити на три групи: 1) інтенсивні накопичувачі: чорниця, брусниця, журавлина; 2) накопичувачі середньої інтенсивності: полуниця, горобина; 3) слабкі накопичувачі: ожина, калина, малина.

Лідерами по накопиченню радіонуклідів є улюблені всім чорниці і журавлина. При рівних умовах зростання чорниця накопичує радіоцезій в 2-3 рази більше, ніж всі інші лісові ягоди (наприклад, калина, горобина, полуниця, ожина, малина, брусниця). При заготівлі і переробці лісових ягід необхідно знати, що: => приготування варення і компоту з ягід не змінюють загальний вміст137Cs. Знижується тільки питомий вміст 137Cs, за рахунок збільшення об’єму з додаванням води та цукру; => з однаковою щільністю забруднення ґрунту накопичення 137Cs в ягодах більше у вологих умовах зростання, ніж в сухих; => з однаковою щільністю забруднення ґрунту накопичення137Cs в ягодах більше в чистих соснових лісах; менше – у мішаних лісах. Мінімальне накопичення 137Cs спостерігається у широколистяних лісах. 

Використання дикорослих грибів. За інтенсивністю переходу 137Csз ґрунту в плодові тіла грибів їх можна розділити на чотири групи: 1) акумулятори: свинушка тонка (піддубник), польський гриб. Навіть при забрудненні ґрунтів, близькому до фонового значення, вміст 137Cs в цих видах грибів може перевищувати допустимий рівень (500 Бк/кг) радіонукліду. Тому збирати гриби цієї групи не рекомендується; 2) інтенсивно накопичують 137Cs: грузді, рядовка зелена (зеленушка), рядовка сіра, маслюки, моховики, сироїжки; 3) середньоакумулюючі: білий гриб, підберезовик, підосиковик; 4) слабо накопичують 137Cs: гриб-зонтик, печериці, опеньки,лисички. 

У грибів з добре розвиненою мікоризою (білий, підберезовик, підосиковик, польський гриб), як правило, вміст радіонуклідів в шапинках у 1,5-2 рази вище, ніж у ніжках. Знизити вміст 137Cs в грибах можна різними способами приготування. Найбільш ефективними є: кип’ятіння свіжих грибів; замочування свіжих грибів; замочування і подальше кип’ятіння сушених грибів. 10-15-хвилинне кип’ятіння або 3-х-денне вимочування (наприклад, для груздів) дозволяє зменшити вміст радіонукліду у грибах до 80 %. При цьому необхідно пам’ятати, що у процесі кулінарної обробки 137Cs переходить у розчин. Тому в будь-якому разі воду після кип’ятіння або замочування потрібно зливати.

Лікарська сировина. Лікарська сировина (лісові трави і їх частини, листя деревних і чагарникових рослин, кора, бруньки і т. п.) накопичують значну кількість 137Cs. Найбільше накопичують радіонуклід: пагони багна болотного, чорниці, брусниці. У великих кількостях 137Cs знаходиться: у листях чорниці, брусниці, звіробою, пижма звичайного, конвалії, кори дуба, кори крушини і обліпихи. Найменше накопичують 137Cs: фіалка триколірна, цмин піщаний, чебрець звичайний, наперстянка. 

Щоб молоко було чистим. Під час випасання худоби і заготівлі сіна у лісах необхідно знати, що: => випас тварин рекомендується починати з відростання трави не менше 10 см; небажано випасати велику рогату худобу на заболочених або перезволожених луках (у поймах річок, на пониженнях); =>поїння тварин водою допускається з будь-яких джерел з проточною водою.

Використання дров. Погіршення радіаційної обстановки в будинку і на задньому дворі може бути пов’язано з несанкціонованою заготівлею дров. Використання дров з вмістом 137Cs, що перевищує допустимий рівень, викличе забруднення печей, а зола, що використовується в якості добрива на городі, зумовлює додаткове забруднення ґрунту, що в свою чергу призведе до підвищеного вмісту цього радіонукліда в городних культурах. При заготівлі дров потрібно знати, що: => вміст 137Cs у деревині залежить не тільки від щільності забруднення ґрунту, але і від виду і віку дерев, родючості та вологості ґрунту, інших факторів. Так, на бідних вологих ґрунтах вміст 137Cs у деревині більше, ніж на більш родючих вологих ґрунтах; = > найбільша кількість 137Cs зосереджена у корі і зовнішніх шарах деревини, тому дрова з відходів розпилювання містять значно більше радіонуклідів, ніж деревина з цілого стовбура; => видалення кори знижує вміст 137Cs у деревині до 2 разів. 

Бджільництво. Бджільництво можна практикувати по всій території лісового господарства. Зібраний мед як правило, не перевищує встановлених нормативів.

Курбет Тетяна Володимирівна
канд. с.-г. наук, доцент
старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА